Фактичні стосунки в Австрії: житло, майно та спадкування у 2026 році

В Австрії багато пар живуть разом без шлюбу. Однак незареєстровані партнерські стосунки (nicht eheliche Lebensgemeinschaft) здебільшого є юридично вільною формою спільного проживання. Тому щодо житла, спільного майна та спадкування партнери мають значно менше автоматичних гарантій, ніж подружжя.

Коротко:

• Між партнерами немає законного обов’язку утримання та спеціального сімейно-правового поділу майна.
• З 1 січня 2017 року партнер може успадковувати, але не має права на обов’язкову частку (Pflichtteil).
• Якщо партнери проживали спільно щонайменше 3 роки, після смерті одного з них інший може залишатися у спільному житлі протягом 1 року.
• В орендованому житлі партнер за певних умов може вступити в договір оренди після смерті основного орендаря.
• Письмовий договір між партнерами (Partnerschaftsvertrag) допомагає заздалегідь врегулювати важливі питання.

Що вважається партнерськими стосунками в Австрії?

Йдеться про двох неодружених людей, які тривалий час живуть у спільноті проживання, господарювання та інтимних стосунків. Спільна адреса не є обов’язковою: стосунки можуть існувати й тоді, коли партнери через роботу мають різні адреси.

На партнерів не поширюються такі самі обов’язки, як на подружжя, зокрема обов’язок вірності або утримання. Правові наслідки зареєстрованого партнерства (eingetragene Partnerschaft) у сфері спадкування, утримання та соціального страхування на незареєстрованих партнерів не поширюються.

Для підтвердження спільного проживання може використовуватися реєстрація місця проживання (Meldezettel).

Орендоване житло: хто може залишитися після розриву?

Правова ситуація залежить від того, на якій підставі людина проживає у квартирі.

• Обидва є основними орендарями (Hauptmieter): партнери мають однакові права та обов’язки. Якщо домовитися не вдається, рішення ухвалює цивільний суд, враховуючи нагальність житлової потреби та інтереси спільних дітей.
• Один партнер є суборендарем або проживає як піднаймач (Untermieter): його право залежить від основного орендаря. Якщо основний орендар розриває договір, залишитися в житлі не можна. Основний орендар також може посилатися на вигідніші підстави для розірвання.
• Проживання без фінансової участі у витратах: це безоплатне користування житлом (Bittleihe, Prekarium).

Партнера не можна додати до договору оренди без згоди орендодавця. На відміну від подружжя, незареєстровані партнери не мають можливості звернутися до суду з проханням розподілити житло. Через це під час конфлікту може виникнути патова ситуація.

Спільна власність: квартира, будинок або земельна ділянка

Партнери можуть разом купити нерухомість і бути внесеними до земельної книги (Grundbuch) у визначених ними частках.

• Квартира у багатоквартирному будинку: спільну власність можна оформити як партнерство співвласників (Eigentümerpartnerschaft). У такому разі обидва партнери є власниками у рівних частках, і ніхто не може продати свою частку без згоди іншого.
• Інша нерухомість — будинок або земля: незареєстровані партнери не можуть зареєструвати взаємну заборону обтяження та відчуження. Тому кожен може розпоряджатися своєю часткою без згоди іншого.

Після розриву один партнер може викупити частку іншого, але лише за спільною домовленістю. Якщо домовитися не вдається, будь-який співвласник може подати позов про поділ (Teilungsklage): нерухомість поділять або продадуть на аукціоні, а виручку розподілять пропорційно.

Меблі, заощадження, подарунки та борги

Для майна спільного домашнього господарства немає окремих законодавчих правил поділу. Повернення коштів або речей можливе лише на підставі загального зобов’язального права.

• Меблі та предмети побуту: власником є той, хто їх придбав. Це правило діє навіть тоді, коли інший партнер веде домашнє господарство, якщо договором не встановлено інше.
• Домашня робота: під час спільного проживання за неї не виникає права на оплату. Після розриву вимогу можна заявити лише на підставі договору між партнерами.
• Банківський рахунок: гроші належать особі, на ім’я якої відкрито рахунок. Партнери також можуть відкрити спільний рахунок.
• Подарунки: партнер може вимагати їх повернення лише у випадку вчинення обдарованим кримінального правопорушення або якщо подарунок можна оскаржити через помилку.
• Кредит: перед кредитором кожен відповідає як боржник або поручитель. Якщо один партнер сплачує кредит за річ, якою користується інший, після розриву можна вимагати повернення майбутніх платежів, але не вже сплачених.

Спадкування: що отримує партнер після смерті?

З 1 січня 2017 року незареєстрований партнер більше не вважається сторонньою особою у спадковому праві. Проте як спадкоємець за законом він успадковує лише тоді, коли жоден інший законний спадкоємець не отримує спадщину.

Партнер не має права на обов’язкову частку (Pflichtteil). На відміну від подружжя, партнери також не можуть укласти спадковий договір (Erbvertrag).

У заповіті (Testament) партнер може бути призначений вигодонабувачем. Водночас право на обов’язкову частку дітей померлого та його подружжя зберігається. Виплата за договором страхування життя, де партнер зазначений вигодонабувачем, за загальним правилом не входить до складу спадщини.

Право на проживання після смерті партнера

• Проживання у спільній квартирі протягом 1 року: партнери повинні вести спільне господарство щонайменше 3 роки до смерті.
• Вступ у договір оренди за правилами MRG: необхідні нагальна житлова потреба та спільне господарство протягом щонайменше 3 років або спільне заселення.
• Довічне проживання у будинку чи квартирі: можливе лише тоді, коли у заповіті встановлено безоплатне право користування або проживання.

Діти батьків, які не перебувають у шлюбі, мають такі самі спадкові права, як і діти, народжені у шлюбі. Для цього необхідне визнання батьківства (Vaterschaftsanerkenntnis) або його встановлення судом.

Утримання та соціальне страхування

Після розриву партнер, як правило, не має права вимагати утримання. Після смерті партнера також не виплачуються пенсійні або страхові виплати у зв’язку з нещасним випадком для членів сім’ї.

У системі медичного страхування партнер може бути співзастрахованою особою, якщо він щонайменше 10 місяців проживає спільно із застрахованою особою та безоплатно веде домашнє господарство або виховує дитину, яка живе у спільному домогосподарстві. Про партнерські стосунки потрібно повідомити медичну страхову установу застрахованої особи.

Чи варто укладати договір між партнерами?

Письмовий договір не є обов’язковим, але він допомагає довести домовленості та заздалегідь визначити права партнерів. Його може підготувати нотаріус або адвокат. За загальним правилом такі договори підлягають сплаті збору.

У договорі можна врегулювати, зокрема, участь у витратах, право користування житлом, розподіл придбаних речей, виплату коштів після розриву та наслідки спільного фінансування майна.

Практичні кроки

1. Перевірте, хто зазначений основним орендарем або власником житла.
2. Зберігайте договори, рахунки та підтвердження оплат за великі покупки й ремонт.
3. Для спільної нерухомості заздалегідь узгодьте частки та правила викупу частки у разі розриву.
4. Розгляньте укладення Partnerschaftsvertrag у письмовій формі.
5. Якщо хочете передати майно партнеру після смерті, зверніться до нотаріуса або адвоката щодо Testament та можливого права проживання.
6. Повідомте медичну страхову установу про партнерські стосунки, якщо претендуєте на співстрахування.
7. У складних ситуаціях зверніться за індивідуальною консультацією до адвоката або іншого компетентного фахівця.

Важливо: ця стаття підготовлена на основі інформації з відкритих джерел і не є юридичною консультацією. Використання інформації відбувається на власний ризик. Джерело: oesterreich.gv.at.