Усиновлення та прийомна сім’я в Австрії: що потрібно знати у 2026 році

В Австрії є два основні способи виховувати дитину, яка не живе зі своїми біологічними батьками: усиновлення (Adoption) і прийомна опіка (Pflegeelternschaft). Вони суттєво відрізняються з юридичного погляду, тому важливо заздалегідь розуміти умови та наслідки кожного варіанта.

Коротко про головне

• Усиновити дитину можна щонайменше з 25 років; для пари достатньо, щоб 25 років виповнилося одному з партнерів.
• Очікування на усиновлення зазвичай триває щонайменше два-три роки.
• Усиновлення оформлюється письмовим договором і набуває чинності лише після схвалення судом.
• У разі прийомної опіки біологічні батьки здебільшого зберігають свої права, а метою зазвичай є повернення дитини до рідної сім’ї.
• Брати плату за посередництво в усиновленні заборонено.

Хто може усиновити дитину в Австрії?

Усиновлювачами можуть бути подружжя, зареєстровані партнери, партнери, які живуть разом, а також самотня особа. Юридично усиновлювач замінює відповідного біологічного батька або матір.

Основні вимоги

• Мінімальний вік: 25 років; для пари достатньо, щоб цього віку досяг один партнер.
• Верхня межа віку: законом не встановлена.
• Різниця у віці: усиновлювач має бути старшим за дитину.
• Сімейний стан: подружжя та зареєстровані партнери зазвичай можуть усиновлювати лише спільно.

Також оцінюють особисті, соціальні, медичні та матеріальні обставини кандидатів. Згоду мають надати обидва майбутні батьки. Вирішальним критерієм є найкращі інтереси неповнолітньої дитини та можливість сформувати справжні батьківсько-дитячі стосунки.

У самотніх кандидатів і пар, які вже мають біологічних дітей, зазвичай менше шансів. Якщо батьки дитини померли, перевагу можуть мати родичі.

З чого почати процедуру усиновлення?

Перший крок — звернутися до органу у справах дітей та молоді за місцем проживання (Kinder- und Jugendhilfeträger):

• до районної адміністрації (Bezirkshauptmannschaft);
• у містах зі статусом округу — до магістрату (Magistrat);
• у Відні — до MA 11, Управління у справах молоді та сім’ї (Amt für Jugend und Familie).

Цей орган проводить детальну оцінку придатності кандидатів, надає інформацію та консультації.

Основні етапи

1. Звернення до компетентного органу.
2. Перша інформаційна співбесіда.
3. Підготовка договору про усиновлення (Adoptionsvertrag).
4. Судова процедура схвалення в районному суді (Bezirksgericht) за місцем проживання дитини.

Суд перевіряє всі умови та може проводити слухання. Після схвалення усиновлення набуває чинності з моменту укладення договору.

Посередництвом в усиновленні може займатися лише орган у справах дітей та молоді або визнана приватна організація, яка має дозвіл у відповідній федеральній землі. Вимагати плату за посередництво заборонено. Слід обережно ставитися до приватних посередників, які обіцяють «швидке оформлення без бюрократії».

Форми усиновлення

Форму усиновлення обирає біологічна мати, однак кандидати також можуть повідомити, який варіант вони готові прийняти.

• Таємне усиновлення (Inkognitoadoption): біологічні батьки можуть отримати окремі відомості, наприклад про вік або професію усиновлювачів, але не дізнаються їхні імена та адресу.
• Відкрите усиновлення (offene Adoption): біологічні батьки знають, де перебуває дитина, і можуть підтримувати з нею контакт.
• Напіввідкрите усиновлення (halb offene Adoption): контакт відбувається через орган опіки; можливі зустрічі на «нейтральній території», обмін листами та фотографіями.

Такі домовленості не можна примусово виконати через суд. Мати може відкликати згоду до моменту судового схвалення. Цей період зазвичай триває приблизно шість місяців; протягом нього усиновлювачі також можуть відмовитися від процедури.

Усиновлення пасинка або дитини з іншої країни

Усиновлення пасинка (Stiefkindadoption)

Усиновлення пасинка означає, що партнер біологічного батька або матері усиновлює дитину. З 2013 року це можливе також для одностатевих пар. Зазвичай потрібна згода обох біологічних батьків, але суд може її замінити, якщо відмова не має достатніх підстав.

Без усиновлення пасинок не має щодо вітчима або мачухи права на утримання та спадкування.

Міжнародне усиновлення

У разі усиновлення дитини з іншої країни необхідно звернутися до уряду відповідної федеральної землі (Landesregierung). Вимоги відрізняються залежно від країни та часто змінюються. Значними можуть бути витрати на поїздки, проживання й переклади.

Громадянство дитини не змінюється автоматично. Водночас неповнолітня іноземна дитина, усиновлена громадянином Австрії, має право на надання австрійського громадянства.

Прийомна опіка: чим вона відрізняється від усиновлення?

Прийомні батьки можуть взяти дитину до себе на визначений або невизначений строк. Існує короткострокова кризова опіка (Krisenpflege) та довгострокова опіка (Langzeitpflege), яка може тривати до повноліття дитини.

Біологічні батьки здебільшого зберігають свої права, а кінцевою метою зазвичай є повернення дитини до її сім’ї. Якщо повернення вже неможливе або між дитиною та прийомними батьками сформувалися батьківсько-дитячі стосунки, прийомні батьки можуть просити передати їм повне право опіки або ініціювати усиновлення.

Для прийняття дитини віком до 14 років потрібен дозвіл на прийомну опіку (Pflegebewilligung). Він видається для конкретної дитини.

• Офіційного мінімального віку для прийомних батьків немає.
• Водночас очікується достатній життєвий досвід.
• Бажано, щоб різниця у віці не перевищувала 40 років.
• Самотні люди також можуть бути прийомними батьками.

Яка допомога може надаватися?

За умови виконання вимог прийомні батьки можуть мати право на:

• сімейну допомогу (Familienbeihilfe);
• допомогу по догляду за дитиною (Kinderbetreuungsgeld);
• відпустку для догляду (Pflegefreistellung);
• виплату прийомним батькам (Pflegeelterngeld), розмір якої відрізняється залежно від федеральної землі.

Прийомну дитину можна включити до медичного страхування одного з прийомних батьків. У деяких федеральних землях прийомні батьки можуть працювати на умовах трудових відносин.

Усиновлювачі мають право на батьківську відпустку (Elternkarenz), але не на допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами (Wochengeld).

Поширені запитання

Скільки потрібно чекати на усиновлення?

Потрібно розраховувати щонайменше на два-три роки очікування.

Чи існує верхня вікова межа для усиновлювачів?

Ні. Закон не встановлює верхньої межі віку.

Чи може усиновлена дитина дізнатися, хто її біологічні батьки?

Починаючи з 14-го дня народження, дитина за загальним правилом може ознайомитися зі своїми матеріалами в суді або в органі у справах дітей та молоді.

Чи можна усиновити повнолітню особу?

Так, якщо вже існують близькі стосунки, подібні до відносин між батьками та дитиною, наприклад на підставі п’яти років спільного проживання.

Практичні кроки

1. Визначте, що вам підходить: усиновлення чи короткострокова або довгострокова прийомна опіка.
2. Знайдіть компетентний Kinder- und Jugendhilfeträger за місцем проживання.
3. Запишіться на першу інформаційну співбесіду та уточніть актуальні вимоги у вашій федеральній землі.
4. Підготуйте документи й будьте готові до оцінки особистих, соціальних, медичних та матеріальних обставин.
5. Не сплачуйте приватним посередникам за послуги з посередництва в усиновленні: така плата заборонена.
6. У складних або міжнародних справах зверніться за індивідуальною юридичною консультацією.

Важливо: ця стаття має інформаційний характер і не замінює юридичну, медичну чи іншу професійну консультацію. Актуальні деталі слід уточнювати у відповідному органі у справах дітей та молоді або в органах федеральної землі.

Джерело: oesterreich.gv.at